Дата народження: 12 (25) травня 1905
Місце народження: Христинівка Київської губернії
Дата смерті: 14 травня 1972 (66 років)
Місце смерті: Київ
Громадянство: СРСР
Рід діяльності: громадський діяч, драматург,публіцист
Напрямок: соціалістичний реалізм
Жанр: п'єса
Премії:[Сталінська премія] [Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1971]

громадський діячдраматургпубліцистакадемік АН СРСР (1943), Герой Соціалістичної Праці (1967), п'ятикратний лауреат Сталінської премії (1941, 1942, 1943, 1949, 1951). Голова Спілки письменників УРСР в 1938–1941 й в 1946–1953 роках.

Син робітника. З 1919 працював на залізниці. Освіту одержав у Київському інституті народної освіти (1929).

Писав в основному злободенні п'єси на політичні теми. У 1925 дебютував роботою «Він був великий», присвяченою Леніну. Наступні Корнійчукові твори «На грані» (1929), «Кам'яний острів» (1929), «Штурм» (1931) було спрямовано проти «українських буржуазних націоналістів й інших ворогів народу».

У 1937 Корнійчук написав п'єсу «Правда», в якій В. І. Ленін уперше став персонажем української драматургії. Найвідоміші п'єси довоєнного періоду: «Загибель ескадри» (1933), «Платон Кречет» (1934). Причому в останній Корнійчук, за словами парткритики, «створив образ вирощеного партією передового радянського інтелігента».

 

Під час німецько-радянської війни війни служив в армії: політпрацівник політуправління Південно-Західного фронту, кореспондент центральних газет і партизанських видань. Серед творів воєнних років найвідоміша його п'єса «Фронт» (1942), що її написано за особистою вказівкою і з правкою Сталіна, де критиковано старих генералів — героїв Громадянської війни, що не вміли воювати в нових умовах. Цікаво, що п'єсу, в дещо відредагованій версії, виконувано й на окупованих під німцями територіях під назвою «Ось так вони воюють» (So wie sie kämpfen). У лютому-липні 1944 року був міністром закордонних справ УРСР.

Олександр Корнійчук, 1940-ві рр.

В 1951 разом із дружиною написав лібрето опери «Богдан Хмельницький», що зненацька зазнало нищівної критики в партійній пресі. До1953 зробив новий варіант, що вже повністю задовольнив ЦК. Після смерті Сталіна зберіг великий вплив у літературних і партійних колах. З 1959 голова Верховної Ради УРСР. Найвідоміші п'єси цього періоду: «Над Дніпром» (1960), «Пам'ять серця» (1969). У листопаді 1961 РМ УРСР затвердила Урядовий республіканський комітет по присудженню премій ім. Т.Шевченка, його головою став письменник Корнійчук.

Був тричі одружений. Найтриваліший шлюб — із польською письменницею Вандою Василевською.

У 1934–1938 рр. мешкав у будинку письменників Роліт.

Помер 14 травня 1972 року. Поховано його в Києві .

Більше інформації тут: